Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Петрина Ю$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 28
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Крижанівський Є. Підвищення стійкості опор тришарошкових бурових доліт [Електронний ресурс] / Є. Крижанівський, Р. Яким, Л. Шмандровський, Ю. Петрина // Машинознавство. - 2009. - № 8. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/maz_2009_8_5
| 2. |
Яким Р. Підвищення тріщиностійкості шарошок тришарошкових бурових доліт [Електронний ресурс] / Р. Яким, Ю. Петрина, Т. Пасинович, А. Колодій // Машинознавство. - 2010. - № 1-2. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/maz_2010_1-2_6
| 3. |
Петрина Д. Ю. Вплив експлуатаційної деградації на періоди зародження та поширення втомних тріщин трубних сталей [Електронний ресурс] / Д. Ю. Петрина, О. Л. Козак, Ю. Д. Петрина. // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2012. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2012_2_10 Відомо, що руйнування нафтогазопроводів тривалої експлуатації під впливом сумісної дії механічних навантажень і корозійних робочих середовищ, деградації матеріалів обумовлене фізико-хімічними локалізованими процесами утворення та розвитку тріщиноподібних дефектів. Корозійно-втомне руйнування трубних сталей, яке є домінуючим для трубопроводів, трактується як багатостадійний процес. Його поділяють, як правило, на періоди зародження та поширення тріщини, що надає можливість оцінити вплив кожного з них на довговічність труб загалом. Однак це питання вивчене ще недостатньо. Особливо це стосується періоду зародження тріщини. Досліджено вплив експлуатаційної деградації на періоди зародження та поширення втомних тріщин трубних сталей за різних робочих середовищах, напрямках вирізання зразків, рівнях навантажень, значень рН і температур. Експериментальні дослідження виконувались на сучасному обладнанні з використанням широко апробованих практикою методик досліджень, строгим дотриманням стандартів і методичних рекомендацій, статистичною обробкою експериментальних результатів. Запропоновано модель для визначення періоду зародження поверхневої корозійно-втомної тріщини з урахуванням можливості контактування металу з середовищами, що мали різні значення рН, і експлуатації трубопроводу впродовж 40 років. За результатами досліджень умовна межа втоми зразків, вирізаних у напрямку, перпендикулярному до твірної труби, в середньому в 1,4 раза вища, ніж у зразків, вирізаних паралельно твірній. З пониженням температури випробувань тривалість періоду зародження тріщини збільшується, а її поширення - зменшується. Ріст межі міцності металу збільшує тривалість періоду зародження макротріщин.
| 4. |
Петрина Ю. Д. Вплив експлуатаційних чинників на корозійно-втомне руйнування сталей магістральних нафтогазопроводів [Електронний ресурс] / Ю. Д. Петрина, Д. Ю. Петрина, О. Л. Козак. // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2012. - № 3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2012_3_14 Оцінювання експлуатаційної надійності нафтогазопроводів є особливо актуальним завданням для України, оскільки більшість з них відпрацювали великі терміни. Непрогнозоване руйнування таких конструкцій призводить до значних економічних втрат і тяжких економічних наслідків. Для відвернення непередбаченого руйнування важливе значення має коректність методів прогнозування циклічної тріщиностійкості трубопроводів. Тому слід врахувати, що магістральні нафтогазопроводи експлуатуються за різних видів напруженого стану, на них діють змінні навантаження різних режимів, інтенсивності, частоти й асиметрії циклу тощо. Дослідження впливу таких умов експлуатації на характеристики опору втомного руйнування стають необхідними й актуальними для визначення залишкового ресурсу об'єктів тривалої експлуатації. Вивчено вплив асиметрії та частоти циклу, форми циклу навантаження, температури та товщини зразків на закономірності втомного руйнування сталей 17Г1С та 10ГС, з яких, в основному, виготовляють труби для газопроводів. Досліджено спільний вплив попереднього пластичного деформування (ППД) і наводнювання на тріщиностійкість за статичних і циклічних навантажень трубопровідної сталі 17Г1С. За відсутності наводнювання у випадку ППД сталі спостерігається незначне зниження її короткочасної тріщиностійкості і підвищення опору росту втомної тріщини у припороговій ділянці. Наводнення матеріалу різко зменшує короткочасну тріщиностійкість сталі та інтенсифікує ріст втомних тріщин в середньоамплітудній ділянці низькочастотного навантаження. В результаті сумісної дії ППД і наводнення максимально знижується статична та циклічна тріщиностійкість сталі.
| 5. |
Яким Р. Підвищення довговічності цапф лап тришарошкових бурових доліт [Електронний ресурс] / Р. Яким, Ю. Петрина // Машинознавство. - 2010. - № 7. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/maz_2010_7_4
| 6. |
Яким Р. С. Технологічне забезпечення якості механічного оброблення опорних поверхонь шарошок тришарошкових бурових доліт [Електронний ресурс] / Р. С. Яким, Ю. Д. Петрина, І. С. Яким // Вісник СевНТУ. Сер. : Машиноприладобудування та транспорт. - 2013. - Вип. 140. - С. 211-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsntum_2013_140_38
| 7. |
Петрина Д. Ю. Корозійно-механічні властивості зварних з'єднань магістральних трубопроводів [Електронний ресурс] / Д. Ю. Петрина, О. Л. Козак, Ю. Д. Петрина // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2013. - № 1. - С. 37-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2013_1_5
| 8. |
Яким Р. С. Підвищення якісних показників тришарошкових бурових доліт з герметизованими опорами ковзання, вдосконаленням технології їх створення [Електронний ресурс] / Р. С. Яким, Ю. Д. Петрина, І. С. Яким // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2013. - № 2. - С. 30-41 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2013_2_4
| 9. |
Петрина Ю. Д. Оцінка в'язких властивостей пластично деформованих сталей газопроводів [Електронний ресурс] / Ю. Д. Петрина, Б. Р. Шуляр, Д. Ю. Петрина, Р. С. Яким, П. Я. Сидор, Т. П. Венгринюк // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2014. - № 2. - С. 67-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2014_2_9 У вирішенні важливої державної проблеми щодо забезпечення паливно-енергетичного комплексу сировиною важливу роль відіграють магістральні газопроводи. Їх працездатність забезпечується надійністю труб, що зі збільшенням термінів експлуатації весь час погіршується. Враховуючи, що більшість газопроводів перебуває в експлуатації 30 - 40 років, матеріал їх зазнає інтенсивної деградації. Перевантаження, які можуть виникати внаслідок зсуву оточуючого грунту, надмірного згину труби під час укладальних робіт на криволінійній трасі, падінні труб тощо, додатково погіршують стан трубопроводів. Такі чинники утворюють на окремих ділянках трубопроводів пластично деформовані зони. З перебігом часу вони, як правило, переростають в тріщини, що мають здатність розвиватися і створювати аварійні ситуації. Тому актуальність оцінки в'язких властивостей пластично деформованих сталей газопроводів не викликає жодних сумнівів. Наведені результати експериментальних досліджень з визначення механічних характеристик пластично деформованих при перевантаженнях трубних сталей. Спад ударної в'язкості таких сталей зумовлений зниженням складової роботи поширення тріщини. Збільшення величини попередньої пластичної деформації зразків сталі Х52 спричиняє спад крутизни кривих холодноламкості. Показано перспективи використання електрохімічних методів для розвитку неруйнівного методу контролю ударної в'язкості та статичної тріщиностійкості (К1c) попередньо пластично деформованих трубних сталей. Деформування стиском величиною відносної деформації 30 % експлуатованої впродовж тридцяти років трубної сталі Х52 практично не вплинуло на електрохімічні показники матеріалу. Це пов'язано з вичерпанням запасу пластичності та значною пошкоджуваністю деградованого металу.
| 10. |
Яким Р. С. Підвищення якісних показників вставного породоруйнівного оснащення шарошок тришарошкових бурових доліт [Електронний ресурс] / Р. С. Яким, Ю. Д. Петрина, І. С. Яким // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2013. - № 3. - С. 127-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2013_3_15
| 11. |
Петрина Ю. Д. Оцінка конструктивної в'язкості матеріалів резервуарів нафти та трубопроводів на пізній стадії експлуатації [Електронний ресурс] / Ю. Д. Петрина, Б. Р. Шуляр, Д. Ю. Петрина, В. М. Гоголь // Нафтогазова енергетика. - 2014. - № 2. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2014_2_7 Досліджено залежність конструктивної в'язкості сталі З сп резервуару для нафтопродуктів РВС-1000 № 16, виготовленого на ВАТ "Нафтохшік Прикарпаття" (м. Надвірна), від часу його експлуатації. Випробування зразків з неексплуатованої сталі проводять за кімнатної температури в області повністю в'язких руйнувань, а експлуатованої - за тих же умов в області крихко-в'язкого переходу. Встановлено характерні прикмети крихко-в'язкого переходу як для не експлуатованої, так і експлуатованої сталей. Вплив деградації на конструктивну в'язкість трубної сталі Х52 вивчали на її другій стадії - розвитку пошкодженості, коли суттєво зростає вплив водню на процес деградації властивостей сталі. Попереднє електрохімічне наводнювання металу різко зменшує короткочасну тріщиностійкість Кc сталі Х52. Максимального пониження статична тріщиностійкість металу зазнає в результаті спільної дії попереднього пластичного деформування та електролітичного наводнення. Проналізовано схильність трубної сталі Х52 до водневого розтріскування. Визначено критичні значення густини струму катодної поляризації для сталі Х52, що спричиняє незворотні зміни в її структурі.
| 12. |
Яким Р. С. Забезпечення якісних конструкторських показників цементованих шарошок тришарошкових бурових доліт вдосконаленням технології їх виготовлення [Електронний ресурс] / Р. С. Яким, Ю. Д. Петрина, І. С. Яким // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2014. - № 1. - С. 33-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2014_1_5 Мета роботи - вирішення проблеми забезпечення якісних показників цементованих шарошок тришарошкових бурових доліт. Дослідження проводились за умов реального виробництва бурових доліт, за умов математичного планування експериментів, комплексним застосуванням експериментальних лабораторних та натурних випробовувань. Досліджено характер деформації шарошок бурових доліт залежно від фізико-механічних і технологічних показників долотних сталей та параметрів термічних технологічних обробок. Теоретично і експериментально обгрунтовано розроблені шляхи у вдосконаленні технології виготовлення шарошок, що мінімізує їх деформацію. З цією метою сформульовані вимоги до технології виготовлення заготовок для шарошок доліт. Розв'язано задачу встановленими вимогами до параметрів прогартовування долотних сталей що схильні до деформації при термообробках, а також вдосконаленням параметрів операцій термічного зміцнення деталей бурових доліт.Дослідження має на меті вирішення проблеми забезпечення якісних показників цементованих цапф лап тришарошкових бурових доліт. Дослідження проводились в умовах реального виробництва бурових доліт, за умов математичного планування експериментів, комплексним застосуванням експериментальних лабораторних та натурних випробовувань. Встановлено взаємозв'язок між фізико-механічними, технологічними показниками долотних сталей 19ХГНМА-В і 21ХГНМА-В та рівнем забезпечення точності конструкторських параметрів цапф лап сформованих на етапах їхнього механічного оброблення. Досліджено характер деформації за критерієм виникнення биття бігових доріжок цапф лап залежно від фізико-механічних і технологічних показників долотних сталей. Встановлено емпіричне рівняння регресії, що дозволяє прогнозувати величину биття цапф лап за концентрацією вуглецю та молібдену в плавці долотної сталі. Сталь 21ХГНМА-В проти сталі 19ХГНМА-В після хіміко-термічної обробки (цементації) надає удвічі менші значення биття бігових доріжок цапф лап. Аналізом прогартовування та розподілів твердості й концентрації вуглецю в цементованих і загартованих цапфах лап встановлено, що сталь 21ХГНМА-В порівняно зі сталлю 19ХГНМА-В краще забезпечує вимоги до контактної витривалості, тому її рекомендується застосовувати для виготовлення лап бурових доліт.
| 13. |
Петрина Ю. Д. Підвищення надійності вставних породоруйнівних зубків в тришарошкових бурових долотах [Електронний ресурс] / Ю. Д. Петрина, Р. С. Яким, Д. Ю. Петрина, Т. П. Венгринюк, Н. Я. Пицків // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2014. - № 1. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2014_1_11 Мета роботи - вирішення проблеми підвищення якісних показників вставного породоруйнівного оснащення шарошок тришарошкових бурових доліт. Обгрунтовано розроблені підходи у вдосконаленні комплексного підвищення якісних показників вставного породоруйнівного оснащення шарошок бурових доліт. Запропоновані залежності для визначення раціональної величини натягу при посадці твердосплавних зубків в тілі шарошки. Встановлено, що фізико-механічні властивості сталі 14ХНЗМА забезпечують необхідні натяги і міцність з'єднання "зубок - шарошка". Оптимізація натягів позитивно впливає на зменшення ймовірності руйнування зубка та шарошки як при складальних операціях, так і під час пропрацьовування на вибої. Встановлено позитивний вплив фізико-механічних властивостей цементованої та загартованої сталі 14ХНЗМА на міцність з'єднання "зубок - шарошка". Фізико-механічні властивості цієї сталі надають можливість здійснювати запресовування зубків у шарошку на швидкостях 1 - 2 мм/с, що надає можливість не тільки підвищити міцність з'єднання до 30 %, але й продуктивність праці. Встановлено, що за умови зберігання експлуатаційних параметрів зміцненої шарошки найкращу міцність з'єднання "зубок - шарошка" забезпечує їх запресовування під час нагрівання шарошки та охолодження зубка (різниця температур <$E DELTA T> = 900 К). При цьому забезпечення шорсткості отворів в шарошці Rz = 3 мкм і селективному з'єднанні підвищується стійкість з'єднання приблизно на 50 % порівняно із стійкістю в серійних долотах.
| 14. |
Петрина Ю. Д. Аналіз корозійного руйнування внутрішніх поверхонь обладнання для зберігання нафти [Електронний ресурс] / Ю. Д. Петрина, М. М. Гоголь, Д. Ю. Петрина, В. М. Гоголь, П. Я. Сидор // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2014. - № 3. - С. 166-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2014_3_20 Корозія металу - це одна із багатьох причин виходу з ладу обладнання для зберігання нафти. Нафтова промисловість за втратами внаслідок корозії займає одне з перших місць серед інших галузей народного господарства України. Значні корозійні ураження на поверхні такого обладнання є серйозним застереженням до його подальшої безпечної експлуатації. Водночас необхідно також враховувати можливу деградацію властивостей металу впродовж його тривалої експлуатації, що проявляється у зниженні працездатності цих важливих об'єктів промисловості. Надано виконаний аналіз корозійного руйнування внутрішніх поверхонь ємності ПЕ 200-16 ГС, установленій на ГЗУ-Богдани, а також резервуара РВС-1000 №1 Надвірнянського нафтопереробного заводу залежно від стану нафтопродуктів і експлуатаційних умов. Встановлено основні чинники, які суттєво впливають на характер корозійного руйнування цього обладнання. Це - розподіл фаз складових нафтопродукту, їх фізично-механічні властивості, вміст в робочому середовищі механічних домішок, кислотність середовища тощо. Показано, що дефекти, виявлені при технічному огляді буферної ємності ПЕ 200-16 ГС, установленій На ГЗУ-Богдани, часто мають постійний характер, пов'язаний з її конструкцією та характером роботи.
| 15. |
Яким Р. С. Підвищення довговічності тришарошкових бурових доліт з опорами типу АУ [Електронний ресурс] / Р. С. Яким, Ю. Д. Петрина // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2011. - № 1. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2011_1_5 Виявлено й обгрунтовано значний резерв у підвищенні довговічності шарошкових доліт з опорою АУ, суть якого полягає в: підвищенні тріщиностійкості шарошок і лап та несучої здатності опори, вдосконаленні конструкції радіальних підшипників ковзання та конструкції осьових підшипників ковзання (ПК), підборі ефективних і оптимальних антифрикційних матеріалів для ПК. Ефективна реалізація зазначених умов забезпечення довговічності досягається застосуванням високотемпературного термомеханічного оброблення заготовок і введення спеціальних режимів хіміко-термічної обробки, а також збільшенням радіуса заокруглення галтелі в небезпечному перерізі цапфи лапи, веденням у конструкцію великого ПК опори плаваючої композиційної втулки та встановленням в упорний торець шарошки мідних циліндричних вставок.
| 16. |
Петрина Ю. Д. Теоретичні основи технологічного забезпечення довговічності відповідальних деталей обладнання нафтогазової промисловості [Електронний ресурс] / Ю. Д. Петрина, Р. С. Яким, М. І. Квас // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2011. - № 1. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2011_1_8 Мета дослідження - підвищення довговічності штоків бурових насосів шляхом обгрунтованого вибору конструктивно-технологічних чинників з урахуванням комплексу функціональних параметрів. Досліджено вплив різних видів зміцнення на зносостійкість робочих поверхонь штока. Оцінено напружено-деформований стан зміцнених штоків. Одержано математичну модель процесу зміцнення високотемпературним термомеханічним обробленням заготовки з урахуванням схильності до технологічного спадку, що формує якість деталі. Перевірка можливості використання моделі для прогнозування технологічної спадковості заготовки підтвердилася. Встановлено, що високотемпературна деформація заготовок із високоміцних легованих сталей типу 14ХНЗМА, виготовлених згідно з діючими типовими технічними умовами, забезпечує сприятливий технологічний спадок. Таке оброблення приблизно вдвічі знижує схильність до циклічного тріщиноутворення.
| 17. |
Петрина Д. Ю. Оцінювання експлуатаційної деградації трубопровідних сталей за ударними випробуваннями циліндричних зразків з кільцевими тріщинами [Електронний ресурс] / Д. Ю. Петрина, Б. Р. Шуляр, Ю. Д. Петрина // Методи та прилади контролю якості. - 2012. - № 1. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/metody_2012_1_8
| 18. |
Петрина Д. Ю. Оцінювання експлуатаційної деградації сталей магістральних нафтогазопроводів електрохімічними методами досліджень [Електронний ресурс] / Д. Ю. Петрина, Ю. Д. Петрина, Б. Р. Шуляр, О. Л. Козак, В. М. Гоголь // Методи та прилади контролю якості. - 2012. - № 2. - С. 138-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/metody_2012_2_19 Проведено комплекс досліджень механічних і електрохімічних властивостей низьколегованих сталей магістральних нафто- і газопроводів. Встановлено, що тривала екплуатація магістральних нафто- і газопроводів супроводжується деградацією металу в стінці труби. Показано зниження характеристик опору крихкому руйнуванню всіх досліджуваних сталей, що виявилось у зменшенні ударної в'язкості, тріщиностійкості, відносного звуження. Виявлено електрохімічну активацію сталі в результаті тривалої експлуатації, зокрема, падіння поляризаційного опору, ріст густини струму корозії. Одержані результати вказують на більш сильну деградацію нижніх участків експлуатованих труб, у порівнянні з верхніми, що є наслідком агресивної дії середовища, яке транспортується.
| 19. |
Петрина Ю. Д. Шуляр Б. Р. Конструктивна в’язкість зварних з'єднань нафто- і газопроводів [Електронний ресурс] / Ю. Д. Шуляр Б. Р. Петрина // Наукові нотатки. - 2014. - Вип. 47. - С. 147-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nn_2014_47_27
| 20. |
Петрина Д. Ю. Оцінювання деградації трубної сталі 17Г1С методом внутрішнього тертя [Електронний ресурс] / Д. Ю. Петрина, О. Л. Козак, Ю. Д. Петрина // Фізика і хімія твердого тіла. - 2012. - Т. 13, № 3. - С. 770-772. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhKhTT_2012_13_3_36 Зазначено, що на пізній стадії експлуатації нафтогазопроводів важливу роль відіграє встановлення ступеня деградації різних властивостей трубних сталей, оскільки для обгрунтування подальшої безпечної роботи трубопроводів необхідно враховувати вже не вихідні, а поточні характеристики експлуатованого металу. З цією метою розроблено обладнання для вивчення деградаційних процесів трубних сталей за допомогою методу внутрішнього тертя. Цим методом можна проводити якісне оцінювання ступеня деградації трубної сталі 17Г1С.
| | |
|
|